Спецпроект

Хорошковський: "Ми й далі розсекречуємо архіви, але вони цікавлять тільки 600 людей на рік"

Розсекречування архівів аж ніяк не є основним завданням СБУ, але робота над відкриттям архівних матеріалів по Голодомору і УПА не припинялася ані на день.

Про це голова СБУ Валерій Хорошковський повідомив в інтерв'ю "Сегодня".

"У поточному році було розсекречено більше 800 архівних справ, а це 1200 томів! - сказав Хорошковський. - Для того, щоб переконатися в цьому, кожен громадянин може прийти до нашого інформаційно-довідкового залу відкритого електронного архіву. Туди навіть пропуск не потрібний. Такі ж зали працюють в регіональних управліннях СБУ. Інша справа, що в 2010 році ці зали відвідало всього 600 осіб".

Голова СБУ висловив сумнів, що Служба безпеки України могла займатися фальфифікаціями документів про Голодомор на догоду попередній владі.

"Зазначу лише, що робота з відновлення історичної правди, безумовно, є важливою частиною діяльності Служби, - сказав Хорошковський. - Але аж ніяк не основний. У нас є багато інших нагальних завдань".

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.