Спецпроект

Хорошковський: "Ми й далі розсекречуємо архіви, але вони цікавлять тільки 600 людей на рік"

Розсекречування архівів аж ніяк не є основним завданням СБУ, але робота над відкриттям архівних матеріалів по Голодомору і УПА не припинялася ані на день.

Про це голова СБУ Валерій Хорошковський повідомив в інтерв'ю "Сегодня".

"У поточному році було розсекречено більше 800 архівних справ, а це 1200 томів! - сказав Хорошковський. - Для того, щоб переконатися в цьому, кожен громадянин може прийти до нашого інформаційно-довідкового залу відкритого електронного архіву. Туди навіть пропуск не потрібний. Такі ж зали працюють в регіональних управліннях СБУ. Інша справа, що в 2010 році ці зали відвідало всього 600 осіб".

Голова СБУ висловив сумнів, що Служба безпеки України могла займатися фальфифікаціями документів про Голодомор на догоду попередній владі.

"Зазначу лише, що робота з відновлення історичної правди, безумовно, є важливою частиною діяльності Служби, - сказав Хорошковський. - Але аж ніяк не основний. У нас є багато інших нагальних завдань".

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.