Спецпроект

Анонс: презентація книги Георгія Касьянова "Danse macabre: голод 1932-1933 років у політиці, масовій свідомості та історіографії (1980-ті - початок 2000-х)"

Завтра, 21 грудня, в Центрі польських та європейських студій НаУКМА відбудеться презентація книги проф. Касьянова "Danse macabre: голод 1932-1933 років у політиці, масовій свідомості та історіографії (1980-ті - початок 2000-х)" (Інститут історії України НАН України. - К.: Наш час, 2010. - 271 с.).

 

Чому і як переписується історія? Наскільки професійний історик може бути автономним від впливу політики і суспільної думки?

Як політика впливає на історіографію, а професійні історики - на політику? Що таке історична пам'ять: реальний образ минулого чи умоглядна конструкція?

Як "тягар минулого" впливає на сучасність?

Чому питання історії стають підставою для міжнародних конфліктів?

Як формується історичний дискурс влади і якою є влада дискурсу?

Ці та інші питання взаємодії історіографії, політики та масової свідомості розглядаються на прикладі конструювання та поширення історичного образу голоду 1932-1933 років - Голодомору - в Україні та поза її межами.

Початок заходу о 16.30.

Адреса: Національний університет "Києво-Могилянська академія", вул. Волоська 10, корпус 6.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.