Спецпроект

У Львові - круглий стіл до 440-річчя Петра Сагайдачного

В Академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного проходить круглий стіл з нагоди 440-річчя з дня народження гетьмана Петра Сагайдачного.

Про це повідомляє прес-служба Львівської ОДА.

Участь у відкритті круглого столу взяли перший заступник голови Львівської ОДА Мирон Янків, перший заступник голови Львівської обласної ради Петро Колодій, начальник Академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного Павло Ткачук, заступник голови Українського інституту національної пам'яті, кандидат історичних наук, доцент Олег Омельченко.

У межах круглого столу відбулась презентація книги Українського інституту національної пам'яті - "Козацька старшина гетьманщини. Енциклопедія", яку видано з нагоди 440-річчя від дня народження гетьмана Петра Сагайдачного.

22 грудня відбудеться низка заходів у с.Кульчиці Самбірського району з нагоди 440-річчя від дня народження гетьмана Петра Сагайдачного.

Зокрема покладання квітів до пам'ятника гетьману Петру Сагайдачному, огляд експозиції музею гетьмана Петра Сагайдачного та тематичної кав'ярні Ю. Кульчицького, уродженця Кульчиць, української хати кін. ХІХ ст, що розташована на території музею.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.