Спецпроект

У Львові - круглий стіл до 440-річчя Петра Сагайдачного

В Академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного проходить круглий стіл з нагоди 440-річчя з дня народження гетьмана Петра Сагайдачного.

Про це повідомляє прес-служба Львівської ОДА.

Участь у відкритті круглого столу взяли перший заступник голови Львівської ОДА Мирон Янків, перший заступник голови Львівської обласної ради Петро Колодій, начальник Академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного Павло Ткачук, заступник голови Українського інституту національної пам'яті, кандидат історичних наук, доцент Олег Омельченко.

У межах круглого столу відбулась презентація книги Українського інституту національної пам'яті - "Козацька старшина гетьманщини. Енциклопедія", яку видано з нагоди 440-річчя від дня народження гетьмана Петра Сагайдачного.

22 грудня відбудеться низка заходів у с.Кульчиці Самбірського району з нагоди 440-річчя від дня народження гетьмана Петра Сагайдачного.

Зокрема покладання квітів до пам'ятника гетьману Петру Сагайдачному, огляд експозиції музею гетьмана Петра Сагайдачного та тематичної кав'ярні Ю. Кульчицького, уродженця Кульчиць, української хати кін. ХІХ ст, що розташована на території музею.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.