Спецпроект

У Януковича хочуть повернення скіфського золота з США

Колекція скіфського золота, вивезена в США за домовленістю з попередньою українською владою для проведення виставки, повинна бути повернена на батьківщину якомога швидше.

Так вважають в адміністрації президента України Віктора Януковича, повідомляє "Інтерфакс".

Заступник глави адміністрації президента України Ганна Герман розповіла журналістам у середу в Києві, що "сьогодні отримала офіційну довідку від Міністерства культури про те, що колекція перебуває (у США - ІФ) з 19 жовтня і 19 грудня повинна була повернутися в Україну, але цього не відбулося ". 

"І це все, що ми зараз знаємо. Але ми знаємо про те, що є спроби продовжити термін її перебування. Але домовленість була такою, якою була. Дати були визначені ... Тому я вважаю, що нам треба ставити питання дуже гостро, суспільству треба питання ставити дуже гостро. Скіфське золото має повернутися в Україну", - підкреслила Г. Герман.

Як повідомило агенції "Інтерфакс-Україна" інформоване джерело, уряд США свого часу надав гарантії України щодо своєчасного повернення колекції скіфського золота.

Міністр культури України Михайло Кулиняк повідомив журналістам, що мова йде про експонати з приватної колекції "Платар".

Колекція "Платар" раніше належала колекціонерові бізнесменові Сергію Платонову, який пішов з життя в 2005 році у віці 58 років. Нині колекцію з тисяч предметів старовини (частину її, 1315 експонатів із золота, срібла та бронзи в 2001 році С. Платонов передав державі) зберігає голова ради директорів металургійної компанії ІСД Сергій Тарута.

У 2008 р. 1000 експонатів колекції вперше возили за кордон - до Варшави (предмети трипільської культури, скіфське і грецьке золото). Проте, за повідомленнями преси, виставка археологічних пам'яток "сумнівного походження" викликала неприйняття польської та міжнародної музейної спільноти. 

За інформацією ЗМІ, у вересні поточного року керівництво правління Фонду міжнародного мистецтва та освіти (США) також висловило обурення у зв'язку з домовленістю про експонування у США експонатів "Музею національного культурного надбання "Платар".

Сьогодні співвласником колекції є син С. Платонова Микола Платонов. Назва колекції походить від прізвищ власників - ПЛАтонов-ТАРута.

Нагадаємо, що сьогодні Віктор Янукович закликав розібратися з нелегальними колекціями археологічних знахідок.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.