Спецпроект

Тернопільська влада рекомендує вшанувати Бандеру

У Тернопільській області 1 січня 2011 офіційно відзначать 102-у річницю з дня народження лідера Організації українських націоналістів (ОУН) Степана Бандери, повідомляє прес-служба ВО "Свобода" у середу.

Відповідне розпорядження підписав голова Тернопільської обласної ради, представник ВО "Свобода" Олексій Кайда 28 грудня.

Тернопільській міській та районним радам рекомендується в січні провести в населених пунктах області тематичні заходи, урочисті збори, покладання квітів до пам'ятників С. Бандері, могил і пам'ятників борцям за волю України за участю депутатів усіх рівнів, представників органів місцевого самоврядування, політичних партій і громадських організацій , учнів та студентів.

Крім того, рекомендовано управлінням освіти і науки, культури Тернопільської обласної державної адміністрації забезпечити проведення в навчальних закладах та закладах культури Тернопільської області годин історії, оглядів-конкурсів учнівських творів, книжкових виставок, зустрічей з воїнами УПА, вечорів вшанування пам'яті борців за волю України.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.