Спецпроект

Естонці святкують перемогу у війні з більшовиками і німцями

День пам'яті воїнів, загиблих у Визвольній війні (Eesti Vabadussõda) 1918-1920 років, відзначають сьогодні в Естонії.

На всіх державних і муніципальних установах будуть вивішені державні прапори, повідомляє УНІАН.

Біля Монумента перемоги в Талліні відбудеться поминальна церемонія, в якій візьмуть участь міністр оборони країни Яак Аавіксоо і архієпископ Естонської євангельсько-лютеранської церкви Андрес Пидер.

У період з листопада 1918 року до січня 1920-го збройні сили Естонської Республіки за участю російських білогвардійців і фінських добровольців протистояли Червоній Армії, а в червні-липні 1919 року - орієнтованому на Німеччину Прибалтійському ополченню в Латвії.

Війна фактично завершилася перемир`ям 3 січня 1920 р. на фронті з Червоною Армією та підписанням 2 лютого Тартуського мирного договору, за яким Радянська Росія визнала незалежність Естонії.

У  Визвольній війні з боку Естонії загинули  близько 4 тисяч чоловік, близько 14 тисяч одержали поранення.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.