Спецпроект

Екс-директор архіву СБУ: якби у Європі з'явився пам'ятник Гітлеру, його б теж підірвали

"Відповідальність за підрив пам'ятника Сталіну має нести українська влада, яка не спромоглася завадити тому, щоб він був поставлений", - вважає історик Володимир В'ятрович, який у 2009-2010 роках був директором архіву Служби безпеки України.

Володимир В'ятрович, який у Гарвардському університеті досліджує архів одного з керівників Організації українських націоналістів, Миколи Лебедя, розказав "Голосу Америки", що пам'ятник Сталіну в Україні - це те саме, що монумент Адольфа Гітлера в європейській країні.

"Якби пам'ятник Гітлеру зміг з'явитись в якійсь країні і влада була би неспроможна щось з ним зробити, то реакція населення була би приблизно схожою на те, що відбулось в Україні", - підкреслив історик.

Водночас Володимир В'ятрович вважає, що позбавлення від тоталітарного минулого може стати запорукою розвитку країни:

"Для України був би корисним досвід країни Прибалтики - вони набагато далі просунулись в оцінюванні та засудженні тоталітарного минулого, ніж Україна і, відповідно, вони дальше просунулись у демократичних процесах та наблизились до Європи".

За словами історика, у подоланні комуністичного тоталітарного минулого у посткомуністичних країнах провідну роль відіграли спеціально створені інститути національної пам'яті, які мали функції очищення суспільної свідомості та навіть топоніміки від слідів тоталітарного минулого.

"У Литві та Польщі інститути національної пам'яті є органами державної влади, які були відповідальні за збирання інформації про пам'ятки тоталітарного минулого від монументів, до назв у топоніміці. Відтак вони звертались до місцевої влади з пропозиціями щодо перейменування тих чи інших вулиць, ліквідації монументів - і, відповідно, контролювали це", - каже В'ятрович.

Натомість в Україні зараз відбувається згортання будь-якої роботи з подолання тоталітарної спадщини. За словами Володимира В'ятровича, Інститут національної пам'яті, створений кілька років тому, фактично ліквідований.

Після того, як його функції було зведено до наукової установи при Кабінеті Міністрів, він позбавлений можливості здійснювати роботу з детоталітаризації суспільства.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".