Спецпроект

Суд у справі Героя Шухевича перенесли

Суд переніс засідання у справі щодо скасування указу президента про присвоєння Роману Шухевичу звання Героя України.

У Вищому адміністративному суді повідомили, що цю справу мала розглядати колегія суддів у складі п’яти осіб. Однак сьогодні на засідання з’явились лише 4 судді, а один захворів.

У зв’язку з тим, що колегія суддів не змогла бути у повному складі, засідання перенесли на 16 лютого.

Як відомо, позов до президента щодо скасування указу про присвоєння Шухевичу звання Героя подав донецький адвокат Володимир Оленцевич.

Він нагадав, що подав свій позов у Донецький окружний адміністративний суд ще у вересні 2008 року. 11 лютого 2009 року позов був відхилений, на що Оленцевич подав скаргу в Донецький апеляційний адмінсуд.

Однак і цей суд рішенням від 12 травня 2009 року залишив чинною постанову суду першої інстанції.

Адвокат подав касаційну скаргу у Вищий адміністративний суд, який у вересні 2009 року відкрив провадження за цим позовом.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.