Спецпроект

Генконсул РФ у Криму вважає, що Переяславська рада - це "навіки"

У Криму вперше на офіційному рівні пройшли урочисті заходи, присвячені 357-ій річниці Переяславської ради.

У грудні 2010 року кримський парламент ухвалив постанову, згідно з якою щорічно 18 січня на півострові повинні проходити урочисті заходи, присвячені Переяславській раді, повідомляє "Інтерфакс".  

У вівторок в Сімферополі близько 250 чоловік - прихильники Партії регіонів, партії "Російський блок", а також члени "Російської громади Криму" - зібралися біля пам'ятника Богдану Хмельницькому

Голова постійної комісії кримського парламенту з культури, молоді і спорту, голова "Російської громади Криму" Сергій Цеков відзначив: "Я абсолютно впевнений, що якби не було того історичного рішення, то вочевидь сьогодні не було б і такої держави, яка називається Україною".

У свою чергу, генеральний консул РФ у Сімферополі Владімір Андрєєв зазначив на мітингу, що Переяславська рада закріпила навіки волю народів України і Росії до єднання і до єдності.

Андрєєв зазначив, що зовсім недавно цій волі народу Україна до єдності "чинилися штучні політичні перешкоди".

"Зараз цього немає, зараз є можливість для повного взаєморозуміння народів наших держав для ефективної співпраці, для реалізації самих амбітних спільних проектів. Я впевнений, що Крим стане одним з цих проектів - найяскравішим проектом уже в найближчі роки", - переконаний генконсул.

У День Переяславської ради кримчан привітали спільно президія кримського парламенту, Рада міністрів автономії і представництво президента України в Криму.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.