Спецпроект

Анонс: презентація збірника "Російський імперіалізм"

Роботи світових науковців представлять В'ячеслав Брюховецький, Наталя Яковенко, Оля Гнатюк, Андрій Портнов та інші дослідники.

Видавничий дім "Києво-Могилянська академія" організовує презентацію збірника праць відомих західних та українських науковців "Російський імперіалізм" (упорядник - Тарас Гунчак), український переклад якого нещодавно побачив світ у цьому видавництві.

Захід відбудеться 25 січня 2010 року о 17.00 у читальному залі Бібліотеки ім. Тетяни та Омеляна Антоновичів НаУКМА (м. Київ, вул. Сковороди, 2 (метро "Контрактова площа").

До виступів запрошено відомих дослідників, серед них:

В'ячеслав Брюховецький (доктор філологічних наук, почесний президент НаУКМА);

Наталя Яковенко (доктор історичних наук, професор НаУКМА);

Михайло Кірсенко (доктор історичних наук, професор НаУКМА);

Віктор Горобець (доктор історичних наук, професор КНУ ім. Т.Шевченка);

Андрій Портнов (кандидат історичних наук, головний редактор журналу "Україна модерна");

Оля Гнатюк (доктор габілітований, літературознавець);

Андреас Умланд (PhD, викладач кафедри політології НаУКМА);

Валентина Шандра (доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАНУ);

Олена Русина (кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ);

Також запрошено представників посольств Росії, США, Франції, Німеччини та Польщі.

Головуватиме на заході Юрій Шаповал, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу політології Інституту етнонаціональних та політичних досліджень ім. І.Ф.Кураса.

Про видання:

Книга за редакцією відомого історика, професора Ратґерського університету в Нью-Джерсі Тараса Гунчака уперше побачила світ у 1974 та 2000 році у США англійською мовою, але досі її не було перекладено українською.

Ця збірка статей відомих істориків світу розкриває саму сутність російського імперіалізму (імперіалізм упорядник розуміє в широкому значенні, як поширення сили і впливу одного народу чи держави на інші народи, території чи групи людей) - починаючи від причин експансивної поведінки Росії в історичному контексті й закінчуючи втіленням російських імперіалістичних планів у різних куточках імперії.

Книга охоплює період від розпаду монгольської імперії до радянської доби.

Зважаючи на той факт, що Росія й досі підтримує свій імідж імперії і намагається будь-якими методами втримати в своїй зоні впливу ті території, що стали російськими в результаті експансії (у тому числі й Україну), ця тема залишається актуальною для всіх пострадянських республік.

Імперії, на думку Тараса Гунчака, тяжко розпрощатись зі своїм минулим.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.