Спецпроект

Анонс: презентація збірника "Російський імперіалізм"

Роботи світових науковців представлять В'ячеслав Брюховецький, Наталя Яковенко, Оля Гнатюк, Андрій Портнов та інші дослідники.

Видавничий дім "Києво-Могилянська академія" організовує презентацію збірника праць відомих західних та українських науковців "Російський імперіалізм" (упорядник - Тарас Гунчак), український переклад якого нещодавно побачив світ у цьому видавництві.

Захід відбудеться 25 січня 2010 року о 17.00 у читальному залі Бібліотеки ім. Тетяни та Омеляна Антоновичів НаУКМА (м. Київ, вул. Сковороди, 2 (метро "Контрактова площа").

До виступів запрошено відомих дослідників, серед них:

В'ячеслав Брюховецький (доктор філологічних наук, почесний президент НаУКМА);

Наталя Яковенко (доктор історичних наук, професор НаУКМА);

Михайло Кірсенко (доктор історичних наук, професор НаУКМА);

Віктор Горобець (доктор історичних наук, професор КНУ ім. Т.Шевченка);

Андрій Портнов (кандидат історичних наук, головний редактор журналу "Україна модерна");

Оля Гнатюк (доктор габілітований, літературознавець);

Андреас Умланд (PhD, викладач кафедри політології НаУКМА);

Валентина Шандра (доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАНУ);

Олена Русина (кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ);

Також запрошено представників посольств Росії, США, Франції, Німеччини та Польщі.

Головуватиме на заході Юрій Шаповал, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу політології Інституту етнонаціональних та політичних досліджень ім. І.Ф.Кураса.

Про видання:

Книга за редакцією відомого історика, професора Ратґерського університету в Нью-Джерсі Тараса Гунчака уперше побачила світ у 1974 та 2000 році у США англійською мовою, але досі її не було перекладено українською.

Ця збірка статей відомих істориків світу розкриває саму сутність російського імперіалізму (імперіалізм упорядник розуміє в широкому значенні, як поширення сили і впливу одного народу чи держави на інші народи, території чи групи людей) - починаючи від причин експансивної поведінки Росії в історичному контексті й закінчуючи втіленням російських імперіалістичних планів у різних куточках імперії.

Книга охоплює період від розпаду монгольської імперії до радянської доби.

Зважаючи на той факт, що Росія й досі підтримує свій імідж імперії і намагається будь-якими методами втримати в своїй зоні впливу ті території, що стали російськими в результаті експансії (у тому числі й Україну), ця тема залишається актуальною для всіх пострадянських республік.

Імперії, на думку Тараса Гунчака, тяжко розпрощатись зі своїм минулим.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.