Спецпроект

Анонс: телеміст "Київ-Москва" до Міжнародного дня Голокосту

26-го січня, в середу, об 11 00 в представництві РІА Новини в Україні (вул. Станіславського, буд.3, оф. 50) відбудеться відеоміст Москва - Київ під назвою "Щоб пам'ятали..."

Захід приурочено до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту, який відзначається щорічно 27 січня, повідомляє агенція.

"Масовий геноцид, здійснений німецьким фашизмом в роки Другої світової війни, не мав аналогів в історії, - зазначають організатори телемосту. - Євреї стали першими в'язнями концтаборів. Освенцім, Треблінка, Майданек, Собібор - назви цих таборів смерті відомі сьогодні кожному. Варшавське гетто, Бабин Яр (Київ), Дев'ятий Форт (Каунас) і дії німецьких айнзацкоманди проти людини і людяності - назавжди вписані в трагічну історію Другої світової".

На думку організаторів, ті дні треба "пам'ятати і знати, як потрібно пам'ятати і знати, що Перемогу над фашизмом у Другій світовій війні здобув радянський народ, який зазнав колосальних людських жертв".

Про все це говоритимуть учасники відеомосту.

У Києві:
 - Ілля Левітас, віце-президент Єврейської Конфедерації України, журналіст, історик, громадський діяч, член Фонду пам'яті Бабиного Яру
 - Анатолій Подільський, директор центру з вивчення історії Голокосту,
- Елеонора Гройсман, президент Українського незалежного ради єврейських жінок.

У Москві:
- Юрій Каннер, президент Російського єврейського Конгресу;
- Ілля Альтман, співголова Фонду "Голокост".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.