Спецпроект

Анонс: телеміст "Київ-Москва" до Міжнародного дня Голокосту

26-го січня, в середу, об 11 00 в представництві РІА Новини в Україні (вул. Станіславського, буд.3, оф. 50) відбудеться відеоміст Москва - Київ під назвою "Щоб пам'ятали..."

Захід приурочено до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту, який відзначається щорічно 27 січня, повідомляє агенція.

"Масовий геноцид, здійснений німецьким фашизмом в роки Другої світової війни, не мав аналогів в історії, - зазначають організатори телемосту. - Євреї стали першими в'язнями концтаборів. Освенцім, Треблінка, Майданек, Собібор - назви цих таборів смерті відомі сьогодні кожному. Варшавське гетто, Бабин Яр (Київ), Дев'ятий Форт (Каунас) і дії німецьких айнзацкоманди проти людини і людяності - назавжди вписані в трагічну історію Другої світової".

На думку організаторів, ті дні треба "пам'ятати і знати, як потрібно пам'ятати і знати, що Перемогу над фашизмом у Другій світовій війні здобув радянський народ, який зазнав колосальних людських жертв".

Про все це говоритимуть учасники відеомосту.

У Києві:
 - Ілля Левітас, віце-президент Єврейської Конфедерації України, журналіст, історик, громадський діяч, член Фонду пам'яті Бабиного Яру
 - Анатолій Подільський, директор центру з вивчення історії Голокосту,
- Елеонора Гройсман, президент Українського незалежного ради єврейських жінок.

У Москві:
- Юрій Каннер, президент Російського єврейського Конгресу;
- Ілля Альтман, співголова Фонду "Голокост".

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.