Спецпроект

Анонс: телеміст "Київ-Москва" до Міжнародного дня Голокосту

26-го січня, в середу, об 11 00 в представництві РІА Новини в Україні (вул. Станіславського, буд.3, оф. 50) відбудеться відеоміст Москва - Київ під назвою "Щоб пам'ятали..."

Захід приурочено до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту, який відзначається щорічно 27 січня, повідомляє агенція.

"Масовий геноцид, здійснений німецьким фашизмом в роки Другої світової війни, не мав аналогів в історії, - зазначають організатори телемосту. - Євреї стали першими в'язнями концтаборів. Освенцім, Треблінка, Майданек, Собібор - назви цих таборів смерті відомі сьогодні кожному. Варшавське гетто, Бабин Яр (Київ), Дев'ятий Форт (Каунас) і дії німецьких айнзацкоманди проти людини і людяності - назавжди вписані в трагічну історію Другої світової".

На думку організаторів, ті дні треба "пам'ятати і знати, як потрібно пам'ятати і знати, що Перемогу над фашизмом у Другій світовій війні здобув радянський народ, який зазнав колосальних людських жертв".

Про все це говоритимуть учасники відеомосту.

У Києві:
 - Ілля Левітас, віце-президент Єврейської Конфедерації України, журналіст, історик, громадський діяч, член Фонду пам'яті Бабиного Яру
 - Анатолій Подільський, директор центру з вивчення історії Голокосту,
- Елеонора Гройсман, президент Українського незалежного ради єврейських жінок.

У Москві:
- Юрій Каннер, президент Російського єврейського Конгресу;
- Ілля Альтман, співголова Фонду "Голокост".

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".