Спецпроект

Анонс: телеміст "Київ-Москва" до Міжнародного дня Голокосту

26-го січня, в середу, об 11 00 в представництві РІА Новини в Україні (вул. Станіславського, буд.3, оф. 50) відбудеться відеоміст Москва - Київ під назвою "Щоб пам'ятали..."

Захід приурочено до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту, який відзначається щорічно 27 січня, повідомляє агенція.

"Масовий геноцид, здійснений німецьким фашизмом в роки Другої світової війни, не мав аналогів в історії, - зазначають організатори телемосту. - Євреї стали першими в'язнями концтаборів. Освенцім, Треблінка, Майданек, Собібор - назви цих таборів смерті відомі сьогодні кожному. Варшавське гетто, Бабин Яр (Київ), Дев'ятий Форт (Каунас) і дії німецьких айнзацкоманди проти людини і людяності - назавжди вписані в трагічну історію Другої світової".

На думку організаторів, ті дні треба "пам'ятати і знати, як потрібно пам'ятати і знати, що Перемогу над фашизмом у Другій світовій війні здобув радянський народ, який зазнав колосальних людських жертв".

Про все це говоритимуть учасники відеомосту.

У Києві:
 - Ілля Левітас, віце-президент Єврейської Конфедерації України, журналіст, історик, громадський діяч, член Фонду пам'яті Бабиного Яру
 - Анатолій Подільський, директор центру з вивчення історії Голокосту,
- Елеонора Гройсман, президент Українського незалежного ради єврейських жінок.

У Москві:
- Юрій Каннер, президент Російського єврейського Конгресу;
- Ілля Альтман, співголова Фонду "Голокост".

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.