Спецпроект

Російський автор спільного підручника: УНР була "під повним патронатом Німеччини"

"По історичній лінії" в минулі роки в Україні було зроблено багато такого, з чим російські академічні історики не могли погодитися.

Про це в інтерв'ю "Газете.ru" заявив академік РАН Алєксандр Чубар'ян - керівник російської робочої групи зі створення спільного українсько-російського посібника для вчителів історії. 

Академік Чубар'ян назвав деякі найгостріші, на його думку, розбіжності між українською і російською історичною наукою, першим з яких є "походження давньоруської держави Київська Русь".

"На думку українських істориків, з 17-го до 19-го року був невеликий період української незалежності, Центральна рада і так далі, - сказав історик. - Але у нас своя точка зору: незалежність була, звичайно, але в короткий період і під повним патронажем Німеччини".

Чубар'ян зазначив, що дискусії "викликають 1930-ті роки, голод, а також український націоналістичний рух в роки війни. Словом, є больові точки".

Інші думки Алєксандра Чубар'яна про історію України й Росії читайте тут

За словами академіка, підручник випускатиметься у вигляді окремих модулів. Орієнтовний план першого з них, присвяченого "повсякденному житті росіян і українців в XIX-XX століттях", планується укласти у квітні.

Академік підкреслив, що видання посібника здійснюється "за підтримки українського міністерства освіти і науки та персонально пана Табачника".

Читайте найближчим часом на ІП інтер'ю з головою української робочої групи зі створення спільного посібника для вчителів історії

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.