Спецпроект

ЯНУКОВИЧ: МИ З ІСТОРІЇ НІЧОГО НЕ ВИКИНЕМО

Президент Віктор Янукович не вважає, що зараз відбувається "переписування історії".

Про це він сказав в інтерв'ю Бі-Бі-Сі, коментуючи заяви про те, що зараз відбувається "своєрідний перегляд, переписання історичних конотацій".

"Ви знаєте, ми з української історії нічого не викинемо. Історія - факт, який вже відбувся. І до нього треба ставитись як до факту, який вже, і ця історія належить Україні та українському народові", - сказав Янукович.

"Тому, коли я проводив дискусії на політичному рівні на цю тему, я завжди робив наголос на тому - ми можемо з повагою ставитись до тих чи інших історичних фактів, можемо по-різному ставитись, але ми повинні рахуватись з тим, що в тій історії були представники нашого українського народу", - додав він.

Янукович зазначив, що "є певна частина суспільства, яка цю історію поважає, любить і з нею рахується".

"І ми повинні рахуватись з цією частиною України. Тому, протистояння між політичними силами, коли виникає з цього питання, - скажу, що це не є показник високого рівня демократії. Ця нетерпимість, яку інколи політики висловлюють по відношенню до тих чи інших наших історичних фактів, це неправильно", - сказав президент.

Янукович також вважає, що "дуже важливо, щоб наступні покоління не були ворогами і не було в країні протистояння, тому що в історії нашої держави були випадки, коли це викликало певну критику чи невдоволення певної частини нашої держави".

"Тому історію повинні писати не політики, а історики", - зазначив він.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.