Спецпроект

У Білгороді-Дністровському пошкодили пам'ятник жертвам Голодомору

Невідомі зірвали з постаменту пам'ятник жертвам Голодомору в Білгороді-Дністровському Одеської області.

Акт вандалізму стався у ніч на 1 лютого, повідомляє "Інтерфакс-Україна" з посиланням на Білгород-Дністровську міськраду.

Наразі робітники відвезли пам'ятник з парку, де він був встановлений, і виготовляють нове кріплення. Сама стела не постраждала.

Співрозмовник агентства зазначив, що пам'ятник можуть повернути на місце вже через тиждень.

Разом з тим, в правоохоронних органах про все це не знають.

Як повідомляють деякі одеські ЗМІ, це вже не перший випадок вандалізму, який був зафіксований щодо цього пам'ятника.

Тоді пошуки хуліганів результату не дали.

Про інші випадки наруги над пам'ятниками читайте за тегом "вандалізм"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.