Спецпроект

ТОМЕНКО: ВЛАДА ЗРЕЖИСУВАЛА ВІЙНУ ДОВКОЛА БАНДЕРИ І СТАЛІНА

Віце-спікер Микола Томенко вважає, що влада зацікавлена в протистоянні громадян України через фігури Степана Бандери і Йосипа Сталіна.

Про це сказано в повідомленні, розміщеному на сайті Верховної Ради.

"В Україні набирає хід віртуальна інформаційна війна, зрежисована владою і підтримана "правильною" опозицією... Сценарій чергового етапу цієї війни побудований на умовній лінії протистояння: Сталін проти Бандери", - заявив Томенко.

На його думку, в такий спосіб влада зацікавлена у протистоянні між громадянами з різних регіонів країни.

"Режисери цієї віртуальної війни хотіли б, щоби щодня із засобів масової інформації ми дізнавалися про активізацію прихильників Йосипа Сталіна в будівництві чергового пам'ятника вождеві, що мало б обурити проукраїнську Україну й... про чергове присвоєння імені Степана Бандери вулиці в Західній Україні, що повинно викликати протест проросійської України", - підкреслив Томенко.

Політик вважає, що реальне протистояння в країні не між Сталіним і Бандерою, "а між правами та свободами громадян, інтересами країни та діями влади, які спрямовані проти соціальних, економічних, політичних і культурних прав громадян".

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.