Спецпроект

На Львівщині люди Тягнибока хочуть скасувати День Перемоги

Депутати ВО "Свободи" у Львівській міській та облраді мають намір зробити 9 травня рядовим днем і замінити його "святом Героїв" 10 травня.

Таке свято, присвячене воїнам УПА, на Галичині вже давно відзначають в останню неділю травня.

Скасувати День Перемоги запропонував на засіданні виконкому секретар міськради, представник "Свободи" Василь Павлюк, пише "Сегодня".

Він упевнений, що депутати міськради (а людей Тягнибока тут більшість - 55 з 90) підтримають ідею.

"Це буде свято всіх героїв, які боролися за Україну в будь-якій армії", - заявив Павлюк.

На скромну думку "Історичної Правди", найкраще цю ініціативу прокоментувала юрист Оксана Стадник: "Краще б зайнялися комуналкою та порядком в місті, а не політику роздували".
<a href="http://www.segodnya.ua/news/14220026.html">Источник</a>

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.