Спецпроект

На Львівщині люди Тягнибока хочуть скасувати День Перемоги

Депутати ВО "Свободи" у Львівській міській та облраді мають намір зробити 9 травня рядовим днем і замінити його "святом Героїв" 10 травня.

Таке свято, присвячене воїнам УПА, на Галичині вже давно відзначають в останню неділю травня.

Скасувати День Перемоги запропонував на засіданні виконкому секретар міськради, представник "Свободи" Василь Павлюк, пише "Сегодня".

Він упевнений, що депутати міськради (а людей Тягнибока тут більшість - 55 з 90) підтримають ідею.

"Це буде свято всіх героїв, які боролися за Україну в будь-якій армії", - заявив Павлюк.

На скромну думку "Історичної Правди", найкраще цю ініціативу прокоментувала юрист Оксана Стадник: "Краще б зайнялися комуналкою та порядком в місті, а не політику роздували".
<a href="http://www.segodnya.ua/news/14220026.html">Источник</a>

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.