Спецпроект

ШТАТНИЙ РОЗКЛАД ІНСТИТУТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ'ЯТІ ПОМЕНШАВ НА ТРЕТИНУ

Уряд затвердив положення про Український інститут національної пам'яті. Відповідну постанову Кабінет міністрів прийняв на засіданні 31 січня.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Міністерству соціальної політики разом з Міністерством освіти і науки, молоді та спорту, Міністерством фінансів, Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Міністерством юстиції доручено розробити та подати в установленому порядку Уряду пропозиції щодо умов оплати праці працівників Українського інституту національної пам'яті, передбачивши недопущення зниження рівня оплати їх праці порівняно з раніше діючими умовами.

Згідно з рішення Уряду, гранична чисельність працівників Українського інституту національної пам'яті (УІНП) становить 70 одиниць.

Попереднє урядове положення (2006 року) передбачало граничну чисельність працівників УІНП  у розмірі 105 одиниць. Про це "Історичній правді" повідомив начальник відділу архівування документів УІНП, доктор історичних наук Георгій Папакін.

"Передбачалося, що щороку штат буде збільшуватися і у 2009-му сягне визначеної цифри у 105 одиниць, - сказав Папакін. - Але через хронічне недофінансування де-факто штат УІНП за попереднього уряду складав 45 осіб".

Наразі невідомо, яким буде новий штатний розклад УІНП. Логічно припустити, що зміни будуть великі, адже Інститут перетворено із центрального органу управління у науково-дослідну установу.

Останній робочий день попередніх штатних працівників - 15 лютого.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.