Спецпроект

ШТАТНИЙ РОЗКЛАД ІНСТИТУТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ'ЯТІ ПОМЕНШАВ НА ТРЕТИНУ

Уряд затвердив положення про Український інститут національної пам'яті. Відповідну постанову Кабінет міністрів прийняв на засіданні 31 січня.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Міністерству соціальної політики разом з Міністерством освіти і науки, молоді та спорту, Міністерством фінансів, Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Міністерством юстиції доручено розробити та подати в установленому порядку Уряду пропозиції щодо умов оплати праці працівників Українського інституту національної пам'яті, передбачивши недопущення зниження рівня оплати їх праці порівняно з раніше діючими умовами.

Згідно з рішення Уряду, гранична чисельність працівників Українського інституту національної пам'яті (УІНП) становить 70 одиниць.

Попереднє урядове положення (2006 року) передбачало граничну чисельність працівників УІНП  у розмірі 105 одиниць. Про це "Історичній правді" повідомив начальник відділу архівування документів УІНП, доктор історичних наук Георгій Папакін.

"Передбачалося, що щороку штат буде збільшуватися і у 2009-му сягне визначеної цифри у 105 одиниць, - сказав Папакін. - Але через хронічне недофінансування де-факто штат УІНП за попереднього уряду складав 45 осіб".

Наразі невідомо, яким буде новий штатний розклад УІНП. Логічно припустити, що зміни будуть великі, адже Інститут перетворено із центрального органу управління у науково-дослідну установу.

Останній робочий день попередніх штатних працівників - 15 лютого.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.