Спецпроект

Замість пам'ятника Сталіну буде меморіал жертвам сталінських репресій

На центральній площі міста Горі на місці демонтованого в 2010 році пам'ятника Йосипу Сталіну восени буде споруджено меморіал на згадку про жертви сталінських репресій і російської агресії в серпні 2008 року.

Про це з посиланням на міністр культури і захисту пам'ятників Грузії Ніколоза Руруа повідомляє "Інтерфакс". 

За словами міністра, автором меморіалу, проект якого переміг на оголошеному конкурсі, є грузинська скульпторка, яка мешкає у США, Тамар Квесітадзе.

Меморіал, судячи з оприлюднених у грузинських ЗМІ знімкам макета, являє собою групу з 11 оголених жіночих і чоловічих фігур, що стоять півколом. Т. Квесітадзе є також автором скульптурної композиції "Алі і Ніно" на бульварі в Батумі. 

Демонтований в Горі шестиметровий пам'ятник Сталіну влада обіцяла встановити на території Будинку-музею "вождя народів" в Горі, але досі цього не зробила. За інформацією грузинських ЗМІ, пам'ятник Сталіну лежить на землі на території Горійській військової бази Міноборони Грузії.

В Україні за знищену "архітектурну форму" Сталіна влада арештувала десятки активістів націоналістичних організацій. При цьому справжніх організаторів вибуху досі не назвали.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.