Спецпроект

Замість пам'ятника Сталіну буде меморіал жертвам сталінських репресій

На центральній площі міста Горі на місці демонтованого в 2010 році пам'ятника Йосипу Сталіну восени буде споруджено меморіал на згадку про жертви сталінських репресій і російської агресії в серпні 2008 року.

Про це з посиланням на міністр культури і захисту пам'ятників Грузії Ніколоза Руруа повідомляє "Інтерфакс". 

За словами міністра, автором меморіалу, проект якого переміг на оголошеному конкурсі, є грузинська скульпторка, яка мешкає у США, Тамар Квесітадзе.

Меморіал, судячи з оприлюднених у грузинських ЗМІ знімкам макета, являє собою групу з 11 оголених жіночих і чоловічих фігур, що стоять півколом. Т. Квесітадзе є також автором скульптурної композиції "Алі і Ніно" на бульварі в Батумі. 

Демонтований в Горі шестиметровий пам'ятник Сталіну влада обіцяла встановити на території Будинку-музею "вождя народів" в Горі, але досі цього не зробила. За інформацією грузинських ЗМІ, пам'ятник Сталіну лежить на землі на території Горійській військової бази Міноборони Грузії.

В Україні за знищену "архітектурну форму" Сталіна влада арештувала десятки активістів націоналістичних організацій. При цьому справжніх організаторів вибуху досі не назвали.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.