Спецпроект

Російський історик: Спільний підручник не підриває суверенітет України

Формат майбутніх навчальних посібників з історії для вчителів України і Росії поки тільки обговорюється.

Про це заявив керівник Центру історії Росії, України і Білорусі Інституту загальної історії РАН Олександр Шубін в ході міжнародно-практичної конференції в Москві, повідомляє УНІАН.

"У якому форматі подаватимуться спірні питання історії, поки обговорюється. При цьому історики двох країн не припиняють обговорення і фактичної сторони історичних сюжетів, які будуть представлені у посібниках. І тут немає консолідованої російської точки зору, як і немає консолідованої української точки зору", - сказав Шубін.

Він припустив, що, можливо, українські авторитетні історики запропонують свою версію трактування деяких історичних фактів, а російські - свою.

Можливо, за словами Шубіна, доцільно перерахувати і альтернативні точки зору з вказівкою авторів, якщо буде написано синтетичний текст.

"Це з'ясується у процесі роботи, і зараз цього ніхто не знає. Робота триває зараз на рівні зустрічей істориків двох країн, підбору авторських колективів", - сказав він, додавши, що будуть залучені історики, які давно працюють над цією проблематикою.

Шубін наголосив, що створення навчальних посібників - "абсолютно правильна ідея", оскільки вчитель зможе самостійно розібратися у запропонованому матеріалі.

"Далі вчитель використовує цей матеріал так, як вважає за потрібне, залежно від своїх уявлень, своєї позиції, навчальних планів. Ніякого підриву українського суверенітету в цьому немає", - вважає він.

За словами Шубіна, у цих посібниках буде "багато цікавого з напрацювань українських і російських істориків".

Думки російського автора спільного підручника Алєксандра Чубар'яна з приводу спірних моментів історії читайте тут

Відповідаючи на запитання, як, наприклад, трактуватиметься діяльність Івана Мазепи або Степана Бандери, він сказав:

"Це великі історичні фігури. Потрібно розповісти, як діяли ці люди, якими мотивами вони та їх супротивники керувалися. Завдання посібника - дати матеріал для роздумів, а не виставити оцінки історичним особам".

Як відомо, міністр освіти Дмитро Табачник заявив, що Україна і РФ до кінця 2010 року підготують спільний навчальний посібник для вчителів історії.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.