Спецпроект

В Одесі пропонують вулицю УНРівців змінити на вулицю підприємця

Історико-топонімічна комісія Одеської міськради пропонує перейменувати вулицю Івана і Юрія Лип.

Про це повідомляють "Одеса.Коментарі".

Члени комісії розглянули звернення місцевих жителів (автор звернення - "Н.А.Саханенко", під зверненням 108 підписів - ІП) про повернення вулиці Івана та Юрія Лип на Ближніх Мельницях колишньої назви - вулиця Радянська.

Однак, "з метою дотримання однієї з головних принципів Положення про історико-топонімічну комісію - принципу історизму", комісією було прийнято рішення повернути цій вулиці історичну назву - вулиця Пішеніна (тут у ХІХ сторіччі розташовувалися три млини одеського міщанина Федора Пішеніна).

Це рішення буде винесено на затвердження сесії Одеської міської ради.

ДОВІДКА: Іван Липа - уродженець Керчі, мешканець Одеси, лікар, міністр з питань віровизнань уряду УНР. Його син Юрій - уродженець Одеси, письменник і науковець, один із ідеологів націоналістичного руху 1930-их.

Нагадаємо, що на початку 1990-х мерія Одеси під керівництвом Едуарда Гурвіца перейменувала провулок Грибоєдова на провулок Романа Шухевича (у 1948 і 1949 роках Головний командир УПА нелегально лікувався в одеському санаторії).

Сам Гурвіц пояснював своє рішення так:

"Ми повернули вулиці Єврейській стару назву. І виявилося, що на цій вулиці знаходиться обласне управління КДБ. Керівництву КДБ це перейменування не сподобалося, і вони на бланках писали: "провулок Ґрібоєдова", де в них знаходився відділ листів... Коли мені про це повідомили, то я перейменував провулок Грибоєдова на Шухевича!"

Згодом, в часи керування містом Руслана Боделана провулок Шухевича був перейменований на Покровський, проте на багатьох картах Одеси досі позначений як Шухевича, стверджує "Тиждень".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.