Спецпроект

Митники не дали вивезти медалі і монету

Працівники Держмитслужби виявили незаконне вивезення 15 військових нагород та старовинної монети.

Про це повідомляє прес-центр Державної митної служби України.

Під час проведення митного контролю рекомендованого листа, відправленого мешканцем Криму за кордон, було виявлено приховану старовинну монету діаметром 21 міліметр.

Складено протокол про порушення митних правил за ознаками ст.ст. 341 та 352 Митного кодексу України. Старовинну монету - вилучено.

Хочемо нагадати, що відповідно до положень Конвенції Всесвітнього поштового союзу, зокрема ст. 15 "Відправлення, що не допускаються", забороняється вкладати монети та інші коштовності у відправлення письмової кореспонденції без оголошеної цінності.

Вилучена монета

Того ж дня, ще в двох поштових відправленнях рекомендованих листах, відправлених з України, було виявлено 15 військових нагород, серед яких орден "За мужність", медалі "За отвагу", "За боевые заслуги" та інші.

В цих двох випадках порушення порядку пересилання через митний кордон України предметів у поштових відправленнях задокументовано згідно статті 352 Митного кодексу України.

Орден та медалі вилучено і передано для зберігання на склад митниці до рішення суду.

Вилучені нагороди. Фото Держмитслужби

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.