Спецпроект

На Львівщині позначили свастикою монумент воїнам-визволителям

У ніч на 23 лютого у Червонограді Львівської області невідомі облили фарбою і розмалювали свастикою монумент воїнам Радянської армії, які визволяли місто від фашистських загарбників.

Про це повідомив УНІАН голова облорганізації Антифашистського комітету України Олександр Калинюк.

За його словами, "серед полеглих воїнів, які визволяли місто, було багато росіян".

"Це ж якими треба бути бездуховними особами, щоб напередодні святкування Дня захисника Вітчизни осквернити могили тих, хто рятував від "коричневої чуми" їхніх предків!", - сказав Калинюк.

"Сьогодні ми вже надіслали відповідну заяву генеральному консулу Росії у Львові Євгену Гузєєву", - повідомив він.

Про інші випадки вандалізму за останні місяці можна дізнатися за тегом "вандалізм"  

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.