Спецпроект

"Український Севастополь" проти увічнення пам'яті вбивці російських офіцерів

Громадський комітет "Український Севастополь" виступає проти відкриття у місті анотаційної дошки радянському державному і партійному діячу Юрію Гавену.

У заяві, текст якої передано УНІАН, сказано, що "в опублікованому плані заходів Севастопольської міської державної адміністрації анонсовано відкриття 4 березня 2011 року об 11.00 анотаційної дошки за адресою вул. Гавена, 14-а".

"Очевидно, що не всі севастопольці знають і пам'ятають про те, що "син латиського народу Юрій Петрович Гавен - комуністичний діяч Криму і Севастополя", насправді був Яном Ернестовичем Дауманом, - повідомляє "Український Севастополь" (можна подумати, бути Яном Дауманом - це щось погане - ІП). - А "відзначився" він у Севастополі як родоначальник масового терору".

Комітет наводить цитату Ю.Гавена: "Считаю нужным напомнить, что я применил массовый красный террор еще в то время, когда он еще партией официально не был признан. Так, напр., в январе 1918 года я, пользуясь властью председателя Севаст. Военно-Револ. Комитета, приказал расстрелять более шестисот офицеров-контрреволюционеров".

"Ці слова належать кату, який здобув свою сумну славу жорстоким убивством російських морських офіцерів", - наголошує "Український Севастополь".

Комітет також вимагає перейменувати севастопольські вулиці, "які носять імена большевицких вбивць і організаторів масового терору - Леніна, Надежды Островской, Николая Пожарова та інших".

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?