Спецпроект

Добкін задумав революцію пам'ятників. Леніна не чіпатимуть

Монумент на честь проголошення радянської влади в Україні, який розташований у центральній частині Харкова на площі Конституції, буде реконструйований та перенесений у віддалений промисловий район міста.

Про це заявив журналістам голова Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін, відповідаючи на запитання про долю деяких харківських пам'ятників, які сьогодні мають неоднозначну оцінку серед громадськості.

"Рішення про перенесення Монумента на честь проголошення радянської влади в Україні з площі Конституції було ухвалене кілька років тому, мало того - в той момент воно було підтримане комуністами. Ми брали на себе низку зобов`язань, у тому числі - капітально відремонтувати пам`ятник Леніну, що ми й виконали. Тому пам`ятник буде просто перенесено в спеціально підготовлене місце в районі ХТЗ - туди, де ми приводили до ладу Олександрівський сквер і упорядковували територію", - сказав Добкін, повідомляє УНІАН.

Крім того, за його словами, разом з площею Конституції буде реконструйована і площа Рози Люксембург, де стоїть пам`ятник Незалежності України.

"Його дуже поспішали робити, і один з авторів цього монумента сам зізнається, що було так мало часу і так терміново потрібно було все закінчити, що це, напевно, не найкраща його робота", - сказав Добкін.

За словами губернатора, харків'яни мають багато нарікань до цього пам'ятника, а площа, де він знаходиться, потребує упорядкування.

"Ми повинні цей красивий куточок нашого міста зробити ще й зручним для відпочинку харків`ян", - сказав Добкін.

Губернатор повідомив, що роботи з упорядкування площ і реконструкції пам'ятників будуть профінансовані з міського бюджету та за рахунок благодійної допомоги.

Що стосується пам'ятника Леніну в центрі Харкова на майдані Свободи, то цей монумент, на думку Добкіна, має залишитися на своєму місці.

"Я хоч і змінив останнім часом своє ставлення до комуністів, але не змінив ставлення до пам`ятника Леніну: він мені як і раніше не заважає на площі Свободи", - сказав Добкін.

"Це частина нашої історії. Це два покоління наших з вами рідних і близьких, які або обожнювали його, або проклинали. Нехай стоїть. Якщо не повертати площі Свободи невластиву їй функцію - під час німецької окупації там був аеродром, - то пам`ятник Леніну не заважає", - додав він.

Добкін повідомив також, що у Харкові планується перейменувати проспект Косіора.

"Ми не відступимося й перейменуємо проспект Косіора у Свято-Олександрівський проспект, щоб не оскверняти храм, названий на честь Святого Олександра, архієпископа Харківського, який був замучений у віці понад 80 років тільки за те, що одним словом повертав людям надію на краще", - сказав губернатор.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.