Спецпроект

Рада пропонує МЗС створювати "Світлиці Шевченка" за кордоном

Депутати 301 голосом "за" постановили урочисто відзначити 150-річчя смерті і перепоховання Тараса Шевченка.

Верховна Рада вирішила урочисто відзначити на державному рівні 150-ту річницю від дня смерті та перепоховання Тараса Шевченка. Серед заходів:

- Мінфін має забезпечити належне фінансування ремонтно-реставраційних робіт у Національному музеї Шевченка у Києві;

- Нацбанк має виготовити і ввести в обіг ювілейну монету, присвячену 150-річчю від дня смерті та дня перепоховання Шевченка;

- "Укрпошта" має видати відповідну серію марок;

- Держкомтелерадіо має організувати показ тематичних передач, присвячених поету і "забезпечити висвітлення в засобах масової інформації" ювілейних заходів;

- Кабмін має "забезпечити видання ювілейного зібрання творів" Шевченка та обов'язкового їх надходження до бібліотек;

- МЗС має "розглянути питання про створення культурно-інформаційних центрів під назвою "Світлиця Шевченка" в місцях компактного розселення українців в інших державах;

- КМДА має "розглянути питання про виділення місця для будівництва спецсховища рукописної спадщини Тараса Григоровича Шевченка та інших класиків української літератури" на території  Національного музею Т.Г. Шевченка.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.