Спецпроект

Рада пропонує МЗС створювати "Світлиці Шевченка" за кордоном

Депутати 301 голосом "за" постановили урочисто відзначити 150-річчя смерті і перепоховання Тараса Шевченка.

Верховна Рада вирішила урочисто відзначити на державному рівні 150-ту річницю від дня смерті та перепоховання Тараса Шевченка. Серед заходів:

- Мінфін має забезпечити належне фінансування ремонтно-реставраційних робіт у Національному музеї Шевченка у Києві;

- Нацбанк має виготовити і ввести в обіг ювілейну монету, присвячену 150-річчю від дня смерті та дня перепоховання Шевченка;

- "Укрпошта" має видати відповідну серію марок;

- Держкомтелерадіо має організувати показ тематичних передач, присвячених поету і "забезпечити висвітлення в засобах масової інформації" ювілейних заходів;

- Кабмін має "забезпечити видання ювілейного зібрання творів" Шевченка та обов'язкового їх надходження до бібліотек;

- МЗС має "розглянути питання про створення культурно-інформаційних центрів під назвою "Світлиця Шевченка" в місцях компактного розселення українців в інших державах;

- КМДА має "розглянути питання про виділення місця для будівництва спецсховища рукописної спадщини Тараса Григоровича Шевченка та інших класиків української літератури" на території  Національного музею Т.Г. Шевченка.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.