Спецпроект

Помер дисидент і самвидавник Іван Гель. Оновлено: час і місце прощання

Відомий дисидент, активний автор і поширювач самвидаву Іван Гель помер минулої ночі на 74-му році життя.

Про це повідомляє "Інтерфакс" з посиланням на Львівську обласну раду.

 

Іван Гель народився в 1937 році на території нинішнього Городоцького району Львівській області. За часів СРСР був неодноразово переслідуваний за антирадянську агітацію і пропаганду. У цілому провів у в'язницях 16 років і ще 5 - на засланні.

Біографія Івана Геля в Музеї дисидентського руху

Після повернення до Львова у 1989 році став одним із засновників Української гельсінської спілки і главою громадського комітету за легалізацію Української греко-католицької церкви. У 1990-1994 роках був заступником голови Львівської обласної ради.

В останні роки життя очолював Львівську обласну комісію поновлення прав реабілітованих. У 2009 році був нагороджений орденом Свободи.

Прощання з покійним відбудеться у соборі Святого Юра у Львові, в п'ятницю 18 березня 2011 року.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".