Спецпроект

Держава відзначить ювілеї Булгакова і Богомольця

В травні 2011 року Україна відзначить 130-річчя з дня народження українського вченого-медика Олександра Богомольця та 120-річчя з дня народження російського письменника Михайла Булгакова.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

За постанову про святкування 130-річчя з дня народження О. Богомольця проголосували 297 народних депутатів з 373, зареєстрованих у залі. У постанові зазначається, що 24 травня 2011 виповнюється 130 років з дня народження О. Богомольця.

Верховна Рада ухвалила урочисто відсвяткувати на державному рівні цю дату. Для цього буде створено оргкомітет з відзначення, будуть проведені тематичні виставки, науково-практичні заходи, тематичні теле-та радіопередачі, а також випущені ювілейні монети.

Депутати також підтримали постанову про святкування 120-річчя з дня народження письменника М. Булгакова. За постанову проголосували 294 народних депутата із 372, зареєстрованих у залі.

15 травня 2011 виповнюється 120 років з дня народження письменника. З цієї нагоди також буде організовано аналогічне святкування на державному рівні.

Крім того, парламент рекомендував Київській міськадміністрації провести ремонтно-реставраційні роботи в літературно-меморіальному музеї М. Булгакова за адресою Андріївський узвіз, 13 в столиці, а також при узгодженні з Київським національним університетом імені Шевченка - встановити меморіальну дошку на будинку за адресою бул. Тараса Шевченка, 14 (Жовтий корпус КНУ ім.Шевченка), в якому розташовувалася Перша київська чоловіча гімназія, де навчався М. Булгаков.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.