Спецпроект

Держава відзначить ювілеї Булгакова і Богомольця

В травні 2011 року Україна відзначить 130-річчя з дня народження українського вченого-медика Олександра Богомольця та 120-річчя з дня народження російського письменника Михайла Булгакова.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

За постанову про святкування 130-річчя з дня народження О. Богомольця проголосували 297 народних депутатів з 373, зареєстрованих у залі. У постанові зазначається, що 24 травня 2011 виповнюється 130 років з дня народження О. Богомольця.

Верховна Рада ухвалила урочисто відсвяткувати на державному рівні цю дату. Для цього буде створено оргкомітет з відзначення, будуть проведені тематичні виставки, науково-практичні заходи, тематичні теле-та радіопередачі, а також випущені ювілейні монети.

Депутати також підтримали постанову про святкування 120-річчя з дня народження письменника М. Булгакова. За постанову проголосували 294 народних депутата із 372, зареєстрованих у залі.

15 травня 2011 виповнюється 120 років з дня народження письменника. З цієї нагоди також буде організовано аналогічне святкування на державному рівні.

Крім того, парламент рекомендував Київській міськадміністрації провести ремонтно-реставраційні роботи в літературно-меморіальному музеї М. Булгакова за адресою Андріївський узвіз, 13 в столиці, а також при узгодженні з Київським національним університетом імені Шевченка - встановити меморіальну дошку на будинку за адресою бул. Тараса Шевченка, 14 (Жовтий корпус КНУ ім.Шевченка), в якому розташовувалася Перша київська чоловіча гімназія, де навчався М. Булгаков.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.