Спецпроект

Львівська "Свобода" перейменує вулиці Бандери та Шухевича

Заступник голови фракції ВО "Свобода" у Львівській міській раді Юрій Михальчишин запевнив, що його політична сила не буде занадто форсувати питання перейменування вулиць, які носять імена провідників ОУН Бандери та Шухевича, але й відкладати "теж не буде".

У січні 2011 року на позачерговій сесії Львівської обласної ради Львова, де більшість має Всеукраїнське об'єднання "Свобода", було проголосувано рішення про перейменування вул. Степана Бандери на вул. Героя України Степана Бандери і вул. Романа Шухевича на вул. Героя України Романа Шухевича.

253 Герої України. Хто вони?

Відповідаючи на запитання кореспондента Zaxid.net щодо незручностей, які таке перейменування може створити для мешканців і для підприємств, Михальчишин зазначив: "Я так розумію, більшість львів'ян його абсолютно схвалює. Стосовно тих технічних незручностей, які справді можуть виникати під час втілення цієї ідеї в життя, треба відзначити, що у Львові було перейменовано кілька сотень вулиць впродовж останніх 20 років, і львів'яни до цього звикли".

Водночас Михальчишин запевнив, що при перейменуванні вулиць будуть докладені зусилля, аби мінімізувати незручності для мешканців та установ, зареєстрованих за відповідними адресами.

"Бандера - центральна фігура історичної політики" - львівський історик  

Водночас голова фракції ВО "Свобода" у міській раді Руслан Кошулинський, своєю чергою, повідомив, що «Свобода» планує провести громадське обговорення з мешканцями зазначених вулиць з приводу їх перейменування.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.