Спецпроект

Кучму теж запросили на ювілей польоту Гагаріна

Колишнього Президента України Леоніда Кучму запросили до Москви на урочистості, присвячені Дню космонавтики та 50-річчю першого польоту людини у космос.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на інтернет-портал фонду Леоніда Кучми "Україна".

Кучму, який у період 1986-1992 років був генеральним директором "Південмашу" - одного із найбільших у світі заводів з виробництва ракетно-космічної техніки - запросив заступник голови оргкомітету з проведення святкування 50-річчя польоту Юрія Гагаріна у космос Анатолій Пермінов.

Святкові заходи відбудуться 12 квітня у Великому кремлівському палаці. Нагадаємо, що цього тижня Леоніду Кучмі довелося клопотатися у Генпрокураторі про дозвіл виїхати на один день із Києва до Дніпропетровська.

У квітні 2011 року у Москві проходить низка подій, присвячених святкуванню 50-річчя польоту Ю.Гагаріна у космос. У них беруть участь космонавти, ветерани космічної галузі, глави провідних світових космічних агенцій, посли і відомі закордонні діячі.

Тим часом у Києві теж святкуватимуть 50-річчя першого польоту людини в космос, а разом із ним - 90-річчя українського радянського космонавта Георгія Берегового, який клопотався про зняття судимостей з нинішнього президента України Віктора Януковича.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.