2001: перший арешт Юлії Тимошенко

Вона провела в Лук'янівському СІЗО 43 дні, ставши іконою акції "Україна без Кучми". Саме після цієї відсидки Тимошенко набула статус мучениці, продовживши тріумфальний шлях у велику політику. Коса і модні бренди були вже потім.

5-ий канал знайшов в архіві відео арешту Тимошенко 10-річної давності, а "Україна молода" згадала, як це відбувалося. Пропонуємо згадати те, як трагедія повторюється фарсом, і читачам ІП.

У середині січня 2001 року Генеральна прокуратура висунула обвинувачення віце-прем'єр-міністру з питань ПЕК Юлії Тимошенко за трьома статтями Кримінального кодексу (контрабанда валюти, підробка документів, несплата податків).

Переслідування Юлі почалося як відповідь на урядові реформи у сфері палива й енергетики, де умови диктувала група СДПУ(о), що "приватизувала" обленерго.

19 січня президент Кучма підписав указ про звільнення Юлі з посади віце-прем'єра у зв'язку з притягненням до відповідальності та постановою Генпрокурора від 15 січня (відповідно до п. 10 ст. 106 Конституції України).

17 миттєвостей весни 2001-го. Секрети відставки Ющенка й Тимошенко 

"Не Президент мене звільнив, а ті кримінально-олігархічні кола, які звикли споживати Україну", - сказала Тимошенко. Вона звинуватила заступника Генпрокурора Миколу Обіхода, який "двічі на тиждень париться з Медведчуком і Суркісом", і "Волкова, який париться з чиновниками нижчого рангу".

13 лютого 2001-го Тимошенко заарештували. Пані Юлія потрапила в те саме Лук'янівське СІЗО, де вже півроку як утримували її чоловіка Олександра (за обвинуваченням у розкраданні держкоштів при експорті металопрокату).

Масового поширення в Києві тоді набув плакат із гаслом "Я не зламалась! А ти?", на якому молоде обличчя Юлі проглядає через розламані ґрати. Тренд зимового сезону - виставляти такий плакат на лобовому склі автомобіля.

Як склалася доля засуджених за "Україну без Кучми"

Тодішній прем'єр Віктор Ющенко заявив, що, як у момент призначення Тимошенко на пост віце-прем'єра з питань ПЕК, так і тепер "не володіє жодними фактами, які б свідчили про її антизаконну діяльність".

Юля стала іконою акції "Україна без Кучми". З нагоди 8 Березня перед слідчим ізолятором відбулася маніфестація "Квіти для Юлі". А пенсіонери оголосили збір коштів, аби визволити віце-прем'єрку під заставу.

У СІЗО Тимошенко, за її словами, хворіла на загострення виразки шлунку, але відмовлялася від дієтичних страв, які готували на кухні ізолятора, - бо "таке навіть свиням не можна давати". Натомість УТ-1 стверджувало, що Тимошенко за ґратами харчується повноцінно завдяки передачам, у яких є навіть авокадо.

2001: масові сутички з міліцією - апофеоз акції "Україна без Кучми" (ВІДЕО)

Тимошенко вийшла з СІЗО увечері 27 березня - після 43 днів за ґратами. Рішення про зміну запобіжного заходу пані Юлії ухвалив голова Печерського райсуду Микола Замковенко, який несподівано змінив політичну спрямованість (через п'ять років він стане народним депутатом від БЮТ).

Через два місяці після рішення про звільнення Тимошенко Генпрокуратура порушила проти Замковенка кримінальну справу за "халатність" - зрештою він отримав два роки.

30 березня президія Київського міськсуду ухвалила постанову про повторний арешт Тимошенко і вже взяла під ковпак у клініці "Медиком", але 2 квітня Верховний Суд знову дав пані Юлії свободу.

У серпні за рішенням Києво-Святошинського райсуду з-за ґрат Житомирського СІЗО вийшов на волю й Олександр Тимошенко.

Шлях Тимошенко в картинках (ФОТО)

16 вересня Генпрокуратура зняла обвинувачення з Тимошенко та її чоловіка, і на виборах вона вже балотувалася "чистою". Кримінальне переслідування створило їй образ "мучениці за правду" і лише додало рейтингових балів.

Джерело: "Україна Молода"

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.