2001: перший арешт Юлії Тимошенко

Вона провела в Лук'янівському СІЗО 43 дні, ставши іконою акції "Україна без Кучми". Саме після цієї відсидки Тимошенко набула статус мучениці, продовживши тріумфальний шлях у велику політику. Коса і модні бренди були вже потім.

5-ий канал знайшов в архіві відео арешту Тимошенко 10-річної давності, а "Україна молода" згадала, як це відбувалося. Пропонуємо згадати те, як трагедія повторюється фарсом, і читачам ІП.

У середині січня 2001 року Генеральна прокуратура висунула обвинувачення віце-прем'єр-міністру з питань ПЕК Юлії Тимошенко за трьома статтями Кримінального кодексу (контрабанда валюти, підробка документів, несплата податків).

Переслідування Юлі почалося як відповідь на урядові реформи у сфері палива й енергетики, де умови диктувала група СДПУ(о), що "приватизувала" обленерго.

19 січня президент Кучма підписав указ про звільнення Юлі з посади віце-прем'єра у зв'язку з притягненням до відповідальності та постановою Генпрокурора від 15 січня (відповідно до п. 10 ст. 106 Конституції України).

17 миттєвостей весни 2001-го. Секрети відставки Ющенка й Тимошенко 

"Не Президент мене звільнив, а ті кримінально-олігархічні кола, які звикли споживати Україну", - сказала Тимошенко. Вона звинуватила заступника Генпрокурора Миколу Обіхода, який "двічі на тиждень париться з Медведчуком і Суркісом", і "Волкова, який париться з чиновниками нижчого рангу".

13 лютого 2001-го Тимошенко заарештували. Пані Юлія потрапила в те саме Лук'янівське СІЗО, де вже півроку як утримували її чоловіка Олександра (за обвинуваченням у розкраданні держкоштів при експорті металопрокату).

Масового поширення в Києві тоді набув плакат із гаслом "Я не зламалась! А ти?", на якому молоде обличчя Юлі проглядає через розламані ґрати. Тренд зимового сезону - виставляти такий плакат на лобовому склі автомобіля.

Як склалася доля засуджених за "Україну без Кучми"

Тодішній прем'єр Віктор Ющенко заявив, що, як у момент призначення Тимошенко на пост віце-прем'єра з питань ПЕК, так і тепер "не володіє жодними фактами, які б свідчили про її антизаконну діяльність".

Юля стала іконою акції "Україна без Кучми". З нагоди 8 Березня перед слідчим ізолятором відбулася маніфестація "Квіти для Юлі". А пенсіонери оголосили збір коштів, аби визволити віце-прем'єрку під заставу.

У СІЗО Тимошенко, за її словами, хворіла на загострення виразки шлунку, але відмовлялася від дієтичних страв, які готували на кухні ізолятора, - бо "таке навіть свиням не можна давати". Натомість УТ-1 стверджувало, що Тимошенко за ґратами харчується повноцінно завдяки передачам, у яких є навіть авокадо.

2001: масові сутички з міліцією - апофеоз акції "Україна без Кучми" (ВІДЕО)

Тимошенко вийшла з СІЗО увечері 27 березня - після 43 днів за ґратами. Рішення про зміну запобіжного заходу пані Юлії ухвалив голова Печерського райсуду Микола Замковенко, який несподівано змінив політичну спрямованість (через п'ять років він стане народним депутатом від БЮТ).

Через два місяці після рішення про звільнення Тимошенко Генпрокуратура порушила проти Замковенка кримінальну справу за "халатність" - зрештою він отримав два роки.

30 березня президія Київського міськсуду ухвалила постанову про повторний арешт Тимошенко і вже взяла під ковпак у клініці "Медиком", але 2 квітня Верховний Суд знову дав пані Юлії свободу.

У серпні за рішенням Києво-Святошинського райсуду з-за ґрат Житомирського СІЗО вийшов на волю й Олександр Тимошенко.

Шлях Тимошенко в картинках (ФОТО)

16 вересня Генпрокуратура зняла обвинувачення з Тимошенко та її чоловіка, і на виборах вона вже балотувалася "чистою". Кримінальне переслідування створило їй образ "мучениці за правду" і лише додало рейтингових балів.

Джерело: "Україна Молода"

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.