Спецпроект

Літак Гагаріна міг розбитися через виконання надто різкого маневру

До катастрофи літака, в якому розбився Юрій Гагарін, швидше за все, привів різкий маневр.

Такі дані навів начальник департаменту із забезпечення діяльності архіву виробництва президента РФ Олександр Степанов на прес-конференції в "Інтерфаксі"

При цьому Степанов послався на розсекречені висновки комісії.

"Висновки комісії: виходячи з аналізу обставин льотної події (я дослівно зачитую) і матеріалів розслідування, найбільш ймовірна причина катастрофи - виконання різкого маневру для віддворота від кулі зонду, - сказав чиновник, цитуючи розсекречений документ. - Або, що менш ймовірно - для запобігання входу в верхній край першого шару хмарності".  

У висновках комісії також говориться, що "різкий маневр призвів до подальшого потрапляння літака в закритичний режим польоту і звалювання в умовах ускладненої метеорологічної обстановки".

Перший космонавт світу Юрій Гагарін загинув 27 березня 1967 року, виконуючи тренувальний політ на учбовому винищувачі МіГ-15 із льотчиком Володимиром Сєрьогіним у Владімірській області РСФСР.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.