Спецпроект

Літак Гагаріна міг розбитися через виконання надто різкого маневру

До катастрофи літака, в якому розбився Юрій Гагарін, швидше за все, привів різкий маневр.

Такі дані навів начальник департаменту із забезпечення діяльності архіву виробництва президента РФ Олександр Степанов на прес-конференції в "Інтерфаксі"

При цьому Степанов послався на розсекречені висновки комісії.

"Висновки комісії: виходячи з аналізу обставин льотної події (я дослівно зачитую) і матеріалів розслідування, найбільш ймовірна причина катастрофи - виконання різкого маневру для віддворота від кулі зонду, - сказав чиновник, цитуючи розсекречений документ. - Або, що менш ймовірно - для запобігання входу в верхній край першого шару хмарності".  

У висновках комісії також говориться, що "різкий маневр призвів до подальшого потрапляння літака в закритичний режим польоту і звалювання в умовах ускладненої метеорологічної обстановки".

Перший космонавт світу Юрій Гагарін загинув 27 березня 1967 року, виконуючи тренувальний політ на учбовому винищувачі МіГ-15 із льотчиком Володимиром Сєрьогіним у Владімірській області РСФСР.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.