Спецпроект

У Польщі і Росії відбулися траурні заходи. Спалили опудало Путіна

У Польщі і Росії відбулися жалобні заходи, присвячені першій річниці авіакатастрофи під Смоленськом 10 квітня 2010 року.

Заходи проходять у різних польських містах цілий день, офіційна частина відбувається у Варшаві, повідомляє УНІАН.

О 7-й ранку за місцевим часом в аеропорту Окєнце, з якого злітав президентський Ту-154 рік тому, почалося богослужіння за участю родичів загиблих, представників ЗМІ туди не пустили.

О 8.41 (час катастрофи) почалися офіційні заходи. Представники влади поклали квіти до пам'ятника жертвам катастрофи на варшавському кладовищі "Повонзки".

Спогади Катерини Ющенко про Марію Качинську

У варшавських костьолах на спомин про загиблих пройшли меси. Офіційна частина закінчується о 19.00 концертом в Національній Опері.

Загалом у маніфестаціях, присвячених трагічній річниці, взяло участь біля 20 тисяч осіб, повідомляє "Ґазета Виборча".

Учасникам акції роздавали дерев'яні хрести. Фото: "Ґазета Виборча"

Від 2 до 7 тисяч осіб (дані поки що різняться) пікетували посольство Російської Федерації у Варшаві з вимогами надати правду про причини Смоленської катастрофи. Пікетувальники вигукували антиросійські гасла та під вигуки „вбивця" спалили опудало російського прем'єра Володимира Путіна.

Пізніше учасники пікету перейшли до резиденції президента Польщі Броніслава Коморовського та будинку уряду, які знаходяться поруч із посольством Росії, і скандували гасла проти президента і прем'єра, називаючи їх зрадниками.

Крім того, учасники акції також пройшли повз посольство США з вигуками "Допоможіть нам!".

Фото: "Ґазета Виборча"

У Смоленську теж відбулися траурні заходи, в яких узяли участь мешканці міста на чолі з губернатором регіону, повідомляє УНІАН.

У хвилину, коли рік тому урядовий польський лайнер торкнувся землі, учасники заходів у Смоленську поклали вінки до меморіального каменя, встановленого біля військового аеродрому "Смоленськ-Сєвєрний". Відбулася хвилина мовчання.

Другим місцем вшанування загиблих членів польського уряду і президента Леха Качиньського став смоленський костьол. До нього з самого ранку приходять жителі і гості міста, щоб покласти квіти і запалити траурні свічки.

Стенограма переговорів у диспетчерській "Смоленськ-Сєвєрний"

Костьол розрахований на 6 тисяч парафіян, але служби проходять в каплиці поряд з храмом. Будівлю костьолу півстоліття займає обласний архів, і споруда нині перебуває в аварійному стані. Одразу після квітневої трагедії почалися переговори про передачу храму у власність католицької церкви.

Завтра очікується приїзд у Смоленськ президентів Росії Дмитра Медведєва і Польщі Броніслава Коморовського.

Офіційною метою візиту голів двох держав заявлена участь у траурних заходах, присвячених роковинам квітневої трагедії під Смоленськом. Керівники двох країн також планують відвідати меморіальний комплекс "Катинь".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.