Спецпроект

Брат Качинського вважає, що версію замаху виключати рано

Лідер опозиційної партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський вважає, що польська влада має занадто мало інформації, аби остаточно виключити можливість спеціально влаштованої катастрофи літака Ту-154 під Смоленськом, яка забрала життя Президента Польщі Леха Качинського.

Як передає кореспондент УНІАН у Польщі, про це він сказав у програмі "Fakty po Faktach" на телеканалі TVN.

"Не кажу, що замах був, а лише що є занадто мало матеріалу, аби сказати щось остаточно. Не можна цього виключити, не можна підтвердити. Є великий знак запитання у ключовій справі: чому цей літак розбився?", - сказав Качинський.

Політик відзначив, що не бачить помилки польських пілотів, які зійшли на безпечну висоту прийняття рішення про посадку 100 м, на якій пролунала команда "Відходимо" (яка підтверджує, що пілоти не мали наміру посадити літак - УНІАН).

(Згідно зі стенограмою, фраза другого пілота "Відходимо" пролунала на висоті 80 м над дном яру, який знаходиться перед злітно-посадочною смугою аеропорту "Смоленськ-Сєвєрний" і на висоті біля 20 м над рівнем самої смуги - ІП)

За словами брата-близнюка загиблого Президента, власне після того "щось сталося", що призвело до катастрофи.

За даними Ярослава Качинського, генерала Анджея Бласіка насправді не було у кабіні пілотів в останні хвилини польоту, хоч на це і вказують передані росіянами стенограми розмов пілотів.

Він назвав "скандальною провокацією" січневий рапорт МАК, у якому вина за авіакатастрофу покладена на польських пілотів, яких нібито змушував посадити літак "п'яний" А.Бласік, виконуючи завдання Президента.

Ярослав Качинський відзначив, що мав би більшу довіру до матеріалів російського розслідування, якби у ньому брали безпосередню участь польські слідчі, зауваживши, що поляки досі не мають оригіналів "чорних скриньок" польського літака Ту-154.

Нагадаємо, що минулого тижня польська прокуратура виключила версію спеціально організованого замаху на життя президента Польщі Леха Качинського, який загинув в авіакатастрофі під російським Смоленськом 10 квітня 2010 року.

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.