Спецпроект

Другий польський Ту-154 відтворив умови катастрофи

Польська влада провела експеримент з другим урядовим літаком Ту-154, який має дати відповідь на запитання, чому аналогічний літак 10 квітня 2010 року не встиг відійти на "друге коло" у Смоленську, а розбився, зачепившись крилом об дерево.

Як повідомив УНІАН прес-секретар головнокомандувача Повітряних сил Польщі Роберт Купрач, експеримент розпочався в середині дня, і надвечір літак повернувся на аеродром у Варшаву.

Прес-секретар сказав, що літаком керували пілоти спеціального 36-го полку, який відповідає за перевезення польських високопосадовців, а на його борту були представники урядової комісії, яка вивчає причини катастрофи.

Він не уточнив, що саме робив літак в рамках експерименту, зауваживши, що уся документація передана комісії.

Купрач також сказав, що це перший експериментальний політ, додавши, що комісія не просила про його повторення.

Прес-секретар також пояснив затримку із проведенням експерименту необхідністю спочатку відремонтувати один із пристроїв літака, а пізніше довгою процедурою узгодження документації з приводу цього польоту між Міністерством оборони та урядовою комісією, яка з'ясовує причини катастрофи.

Стенограма розмов у кабіні Ту-154 в останні 40 хвилин польоту

Раніше міністр внутрішніх справ Польщі Єжи Міллер, який очолює комісію із вивчення причин Смоленської катастрофи, називав експеримент із другим урядовим Ту-154 ключовим для з`ясування причин трагедії, що дозволить завершити роботу над остаточним звітом про них.

Цей документ, згідно з останніми заявами польської влади, планується оприлюднити у травні-червні.

Нагадаємо, що минулого тижня брат загиблого Леха Качинського, лідер опозиційної партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський обурився тим, що польська прокуратура виключила можливість замаху на пасажирів літака, який розбився під Смоленському 10 квітня 2010 року.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.