Спецпроект

На Волині заборонили збирати гроші на пам'ятник Сталіну

У Луцьку суд заборонив встановлювати агітаційні намети для збору коштів на новий бюст Сталіну в Запоріжжі.

Про це УНІАН повідомили у відділі інформаційної роботи Луцької міської ради.

Як зазначено в повідомленні, 12 квітня Волинський окружний адміністративний суд ухвалив постанови, якими заборонив Луцькій міській молодіжній громадській організації ЛКСМУ "Відродження" та Всеукраїнській громадській організації "Антифашистський комітет України" (близька до Компартії України - ІП) встановлювати на Театральному майдані в Луцьку агітаційні пости зі збору добровільних внесків на пам'ятник Сталіну у Запоріжжі.

"Постанова підлягає негайному виконанню", - йдеться у документах.

Представники міської влади Луцька неодноразово повідомляли організаторам акції зі збору коштів, що їхній захід може викликати неоднозначну реакцію, а влада неодноразово отримувала скарги від лучан, які обурювалися проведенням акції, що призвела до порушення громадського порядку у місті.

Мер Запоріжжя: "Пам'ятник Сталіну - незаконний"

Оскільки намет таки був встановлений, міська рада направила лист голові Волинської філії "Антифашистського комітету України" Олександру Кононовичу з пропозицією припинити проведення вищезазначеної акції через порушення громадського порядку на Театральному майдані. 8 квітня акція була припинена, але громадська організація подала судовий позов до Луцької міської ради.

Проте 11 квітня на ім'я міського голови знову надійшло звернення від голови Луцької міської молодіжної громадської організації ЛКСМУ "Відродження" Михайла Кононовича про розміщення агітаційного посту на Театральному майдані міста з аналогічною метою.

Одразу після встановлення агітаційного намету організаторам було вручено лист міського голови з пропозицією припинити проведення акції як такої, що порушує громадський порядок, а також з огляду на неоднозначну реакцію на постать Сталіна. Комсомольці відмовилися.

Оскільки виконавчий комітет у такому випадку залишає за собою право звернутись до суду, мер Луцька подав дві позовні заяви про заборону проведення акцій.

Нагадаємо, що 12 квітня громадськість Луцька змусила збирачів коштів на відновлення погруддя Сталіну припинити агітаційну діяльність у центрі міста.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.