Спецпроект

На пам'ятник-довгобуд Бандері потрібно ще 2,4 мільйона (ФОТО)

На завершення меморіалу Степанові Бандері необхідно 2,2-2,4 млн грн, заявив під час наради у Львівській обласній раді начальник управління капітального будівництва облради Ярослав Візняк.

Про це Zaxid.net повідомили у прес-службі Львівської обласної ради.

За словами Візняка, на обкладання чотирьох колон гранітними плитами необхідно, за попередніми підрахунками, 2,2-2,4 млн грн. В обласному бюджеті вже закладено 1,2 млн на виконання цих робіт, решту планується передбачити під час ухвалення програми соціально-економічного розвитку області на 2011 рік.

"А от щодо встановлення барельєфів є певні проблеми. Виявляється, на стадії розроблення проекту пам'ятника не було ескізів барельєфів, лише передбачено, що на них має бути відтворено події чотирьох періодів в історії української державності", - зазначив чиновник.

Як з'ясувалося, управління капітального будівництва (УКБ) Львівської обласної державної адміністрації передало пам'ятник на баланс УКБ Львівської обласної ради зі значними недоробками.

Зокрема, не докладено бруківку на площі біля пам'ятника, а товщина колон подекуди має відхилення на 11-14 см. При цьому підписано акти виконаних робіт із підрядником, який допустив ці порушення.

Частину пам'ятника - сам монумент Бандері - відкрили у 2007 році

"Позиція обласної ради в тім, що всі об'єкти необхідно завершувати впродовж одного бюджетного року, бо інакше - кошторис з року в рік зростатиме. Це стосується і пам'ятника Бандері. Необхідно не лише обкласти колони гранітом, а й встановити барельєфи, - зазначив заступник голови облради, "свободівець" Петро Колодій.

За словами члена оргкомітету із спорудження пам'ятника Ярослава Лемика, ще раніше було закуплено матеріал на виготовлення барельєфів, і він сподівається, що його можна використати. Вартість бронзи - приблизно 300 тисяч грн.

Голова Львівської облради Олег Панькевич доручив звернутися до голови Львівської ОДА, аби він дав вказівку управлінню капітального будівництва ЛОДА усунути недоліки при виконанні робіт довкола пам'ятника Бандері, аби з 1 травня можна було почати будівельні роботи.

Крупний план

Він вважає, що необхідно затвердити повний проект пам'ятника та його кошторис. Олег Панькевич також доручив скликати нараду за участі авторів проекту, аби з'ясувати ситуацію з барельєфами.

Нагадаємо, проект монумента затвердили у 2002 році. Переміг проект скульптора Миколи Посікіри і архітектора Михайла Федика. Будівництво розпочато наприкінці 2003 року. Офіційне відкриття пам'ятника відбулося 13 жовтня 2007 року напередодні свята Покрови Пресвятої Богородиці.

До 1 січня 2009 року, коли відзначалося 100-річчя з дня народження провідника ОУН, обіцяли завершити весь комплекс Стели української державності, який відображено у 30-метровій арці на чотирьох колонах.

Ансамбль на площі Кропивницького має виглядати так: попереду чотириметрова бронзова скульптура Степана Бандери, за нею - тризуб з рельєфами і тріумфальна арка на чотирьох опорах, кожна з яких символізуватиме певний час українській державності.

Проект усього монументу. Фото: parubiy.org

Перша опора - Княжа пора, друга - час козацтва, третя - період Української Народної республіки і Західноукраїнської Народної республіки, четверта - сучасна держава.

Загальна кошторисна вартість робіт із спорудження - понад 8,5 млн грн, самої скульптури - 400 тисяч грн.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.