Спецпроект

Львівська влада хоче пам'ятник пивоварам

У центрі Львова встановлять відлитий у бронзі пам'ятний знак львівським броварям.

Як повідомили УНІАН у прес-службі Львівської міської ради, відповідне рішення прийняв міський виконком.

«Це буде двометровий бровар, який несе на плечі бочку з пивом. З однієї сторони бочки розташовуватиметься годинник, - зазначив начальник відділу художньо-архітектурного оформлення міста Управління архітектури Володимир Сколоздра. - Щодня, коли на циферблаті буде 17:15, на проспекті лунатиме мелодія гімну львівських броварів. З іншого боку бочки буде викарбувана історія львівського пивоваріння".

Броваря планують встановити на проспекті Свободи біля Вежі крамарів.

Як відомо, перше промислове підприємство з пивоваріння було засновано у Львові монахами-єзуїтами в 1715 році. Зараз цю дату використовує для власного піару один із великих виробників пива.

Однак пиво у місті почали варити ще в середньовіччі. Перший з відомих статутів Львівського броварського цеху датований 1425 роком.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.