Спецпроект

"Свобода" погрожує носіям червоних прапорів

Всеукраїнське об'єднання "Свобода" пообіцяло 9 травня у Львові зустріти "Русское единство" у компанії чемпіона світу з боксу.

Про це повідомив заступник голови фракції партії "Свобода" у Львівській міській раді Юрій Михальчишин.

"Особисто я буду прогулюватися вулицями Львова, можливо, у компанії колишнього чемпіона світу з боксу Андрія Котельника", - сказав він і додав, що також з ним будуть менш титуловані, але не менш підготовлені молоді люди.

На його думку, "Русское единство" - антиукраїнська й просталінська сила, який не може бути місця на українській землі. Він відмовився конкретно відповісти на запитання, що "підготовлені молоді люди" робитимуть з активістами "Русского единства".

"Їм адекватно вкажуть напрямок руху додому, не ігноруючи закони гостинності", - сказав він. З його слів, потім партія відзвітується про свої заходи на 9 травня.

Нагадаємо, що раніше "Русское единство" і партія "Родина" заявили про намір привезти у Львів 200 чоловік, щоб 9 травня пройти ходою головними вулицями Львова до Пагорба слави, несучи 15-метровий прапор СРСР. Міська влада Львова сподівається заборонити ці плани через суд.

"Червоний марш" у Львові - хто його організовує

Юрій Михальчишин - той самий депутат Львівської міської ради від ВО "Свобода", якому "набридло говорити про примирення, про "Схід і Захід разом", і під час скандалу з дегероїзацією Бандери він заговорив про "синьожопу банду" і "москалів - азіатських собак".

"Плакати вже набридло? Набридло бути толерастами? Набридло говорити про компроміс, про примирення, про "Схід і Захід разом"?", - сказав Михальчишин 13 січня біля пам'ятника Степану Бандері у Львові. - Наша бандерівська армія перейде Дніпро, перейде Донецьк, і викине ту синьожопу банду, яка сьогодні узурпувала владу, з України".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.